Голокост - вісім букв жаху та болю. Цим словом історики називають геноцид євреїв та інших соціальних груп нацистами в період з 1933 по 1945 роки.

  Сьогодні в коледжі вшанували пам’ять мільйонів людей, життя яких було знищене через ненависть, нетерпимість і жорстокість. Батяй В’ячеслав та Марія Ананевич розпочали день з тематичної лінійки нагадавши всім, що пам’ять про Голокост - це не лише данина минулому, а й наш спільний обов’язок перед майбутнім. Вона нагадує, до чого призводить знецінення людського життя та байдужість до чужого болю.

  Студенти групи 16, разом з класним керівником, не залишили без уваги і місце пам’яті та розстрілу євреїв Нової Одеси у вересні 1941, щоб вшанувати мільйони невинно загиблих під час цієї трагедії.

  Україна була однією з найбільш постраждалих від Голокосту територій. У нашій країні найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв є урочище Бабин Яр, а також розташований поряд Сирецький концтабір. Точна кількість жертв Бабиного Яру невідома; називаються числа від 70 до 150 тисяч. В наш час тут знаходиться меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертв Голокосту.

  Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.