Чим більше ми, працівники освіти, даємо дітям можливостей подумати, тим ефективнішою буде наша профілактика. Говорити про свідомість та осмисленість легко, а впроваджувати це на практиці, та ще й отримати результат – непереливки. Цікаві,нестандартні форми не народжуються щохвилини, особливо, коли працювати треба дистанційно. Цього разу, у рамках акції «16 днів проти насилля», щоб побачити молодіжну позицію, та підштовхнути до аналізу з теми «Стоп, булінг!», було організовано конкурс творчих робіт «Прийнятні способи самоствердження». Учні мали можливість порозмірковувати на тему булінгу, як способу самоствердження, запропонувати свої, прийнятні способи самореалізації та розвитку. Адже, коли, ми вчимося говорити про проблему, її прояви, про власні почуття щодо подій, власні усвідомлення, аналіз та висновки,то зменшуємо ймовірність виникнення цькування, неадекватної,нераціональної реакції, відсутності реакції та супротиву загалом! Щоб уникати самоствердження через булінг, насильство, негатив, потрібно знати себе, свої потреби і прагнення. Знати те, що дарує радість та щастя. І, не гаючи часу, вирушати собі на зустріч!
Після опрацювання результатів конкурсу, комісією у складі заступника з ВР Крилова Д.С., методиста Красовської В.Л. та соціального педагога Первини Л.С., хотілося б відзначити таких учнів: Анастасія Чуніхіна (19 група), Рєзнік Елизавета (38 група), Кононенко Вікторія та Теличко Світлана (27 група), Голубенко Альона (32 група), Арбузов Віталій (18 група), Охват Женя (12 група), Ревнівцева Корнелія (22 група). Перше місце отримала Кононенко Вікторія з емоційним есе – «Будь на стороні добра», друге місце між собою розділили Рєзнік Елизавета з презентацією «Усе про булінг» та Чуніхіна Анастасія з презентацією «Прийнятні способи самоствердження», трете місце посіли Арбузов Віталій з презентацією «Моя самореалізація» та Теличко Світлана з твором «Самоствердження – потреба у впевненості». Вітаємо переможців! Їх роботи будуть розміщені на сайті ліцею та у соціальних мережах.
Віка Кононенко
Ліза Рєзнік
Настя Чуніхіна
Есе Будьна боці добра.
Булінг. Найпоширеніше явище наших часів. Складна але важлива тема, яку неможливо замовчувати, а навпаки - говорити постійно.
Скажу свою точку зору. Людина, яка вчиняє булінг, прагне до самоствердження за рахунок інших, демонстрації своєї крутості. Але насправді вона сама не впевнена у собі, просто не розуміє як себе реалізувати по-іншому. Найстрашніше, що страждає інший, який не може дати відсіч своєму кривднику. А моральне і фізичне приниження призводить до відчаю. Не гідно, низько ображати за зовнішність, колір шкіри, розріз очей, матеріальне становище, віру чи інтелектуальні здібності. Потрібно завжди залишатися людяним та пам’ятати, що кожне образливе слово чи дія, може поранити іншу людину. Тому, перш ніж казати, тричі подумай – «слово не горобець, вилетить – не спіймаєш…».
Чи полегшає тобі, якщо ти колись когось удариш ви обізвеш? Чи зміниться твоє життя? Зміниться, бо ти впадеш у очах інших, а можливо і в своїх особистих. Легше не стане, а за негатив рано чи пізно доведеться платити.
У цьому питанні, найстрашніше, для мене – це байдужість до інших, невтручання. «Головне, щоб зі мною це не трапилося». Усі сміються, знімають на камеру, виставляють в соцмережі… І мало хто думає до чого це зможе призвести. Найстрашніше, до суїциду. Закликаю, якщо ви бачите що з вашим другом коїться щось подібне, що над ним вчиняють фізичне чи моральне насилля – НЕ МОВЧІТЬ! НЕ ЗАКРИВАЙТЕ ОЧІ! Будьте на боці добра, і у вас буде все добре! Відгукніться, простягніть руку допомоги, покажіть свою підтримку.
І тут кожен повинен почати з себе! Бо протидія булінгу – це реалізація себе у чомусь іншому, доброму та красивому. Не всі можуть бути героями, та кожен може пошукати та знайти в собі позитив. Те що даруватиме задоволення і не шкодитиме іншим.
Нещодавно, я почала займатися бісероплетінням – це тренує увагу та точність рухів, витримку. І хоча це у мене не дуже добре виходить, проте є бажання. Я вірю в себе і тому в мене все буде. Я гідна цього. А ще я добре вчуся, хоч на це потрібно багато часу і серйозне ставлення. Також, у моїх планах, допомога тваринам. Зараз я просто підгодовую їх, і це найменше, що можу для них зробити. Та це потрібно і мені самій. Бо коли я роблю добру справу, то відчуваю теплоту на душі, і повагу до себе – адже я чимось корисна. Це приносить мені задоволення, тому зараз шукаю однодумців, щоб робити добрі і корисні справи разом.
Думаю, можна реалізовувати себе в різних сферах життя, головне, щоб це не заважало іншим. Раджу подумати про це. Ви на боці зла, чи на боці добра? І, я б дуже зраділа, щоб слова моєї творчої роботи, змінили вчинки хоча б однієї людини, вона б зупинилася, переосмислила свої дії, і вирушила на зустріч світлу!
Кононенко Вікторія, учениця 2 курсу Новоодеського професійного аграрного ліцею, спеціальність «Перукар; Манікюрник» |
