24 лютого у гр. № 18 (професія: кухар; кондитер) викладачем української мови та літератури Щербиною Л. А. було проведено відкритий урок присвячений творчості Лесі Українки на тему: «Драма-феєрія «Лісова пісня – символ незнищеності кохання Лукаша та Мавки»

  Сила та мужність цієї жінки є справді мірилом людських та жіночих цінностей. Бо хто з жінок здатний на постійну боротьбу з хворобою, тогочасним політичним устроєм, сімейними негараздами та складним особистим життям? Таким було її щоденне життя. Інакше Леся просто не могла існувати, не могла творити.

Я на гору круту крем’яную

буду камінь важкий підіймать.

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать

  І ці рядки написані після того, як мрії Лесі про музичну кар’єру не здійснилися, перше кохання було дуже трагічним, а життя було обмежене проживанням у теплому кліматі. Можливо саме тому образ головної героїні, Мавки, змальовано влучно саме завдяки автобіографічним почуттям, переживанням та втратою власного кохання.

  Саме це відчули учні, які були свідками долі поетеси, її творчого здобутку. Вони зрозуміли душевну красу та щирість Мавки, і, навпаки, проаналізували вчинок Лукаша, який «своїм життям не міг до неї дорівнятись».

  Прочитання монологу Мавки (Руслана Руденко) навіяло учням та всім присутнім почуття величі кохання, поваги до людських почуттів, та до величної постаті Лесі Українки.