Триває загальнонаціональний карантин, встановлений через пандемію COVID-19. Залежно від епідемічної ситуації в кожному з регіонів або окремих адміністративно-територіальних одиницях встановлюється один з рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19 – «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний».

  Наш регіон знаходиться в «зеленій» зоні і з 1 вересня ми розпочинаємо освітній процес в звичайному режимі але з урахуванням карантинних обмежень.

  Тимчасовий порядок організації освітнього процесу на період карантинних обмежень. (розроблений на основі рекомендацій МОЗ та МОН)

• Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19​)
• Постанова головного санітарного лікаря України № 48 від 04.08.2020
• Щодо організації освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти у 2020-2021 навчальному році
• Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

  Масковий режим.

  Вхід до приміщень ліцею дозволяється при наявності захисної маски або респіратора. Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями ліцею використання захисних масок є обов'язковим.

  Забезпечення засобами індивідуального захисту (маски або респіратора, в тому числі виготовлені самостійно) учнів покладається на батьків.

  Антисептики.

  Лі ... Читати далі »

  Коли у звичайної людини виникають думки про власні права, обов’язки, про захист власних свобод? Тільки тоді, коли їх нахабно порушують або ж порушують права близьких та друзів. А ще, у випадку, коли у календарі з’являється якась визначна дата, яка нагадує нам про існування такого неприємного явища. Останній варіант є найменш травматичним але нажаль емоційно не цікавим. Проте дні «ненасильства», «толерантного ставлення», боротьби з дискримінацією» покликані для привернення уваги людей до питання дотримання правових норм у безпечній спокійній ситуації, без емоційного залучення та напруги.

  У День захисту дітей, ми всі вітаємо один одного зі святом, сподіваючись, що наші діти (або наші майбутні діти, діти наших рідних) завжди будуть здорові, щасливі та захищені. Батьки, які успішно реалізують свою функцію, дбають про майбутнє своїх нащадків і цікавляться документально-правова база нашої держави може забезпечити реалізацію прав дітей.

  Головними документами, які транслюють про права неповнолітніх та їх реалізацію є такі міжнародні документи як Декларація прав дитини (1959 р.) та Конвенція про права дитини (1989 р.)

  Правами дитини, згідно цих міжнародно-правових документів є наступні:

  1) право на життя, виживання і вільний розвиток;

  2) право на ім'я та на набуття громадянства;

  3) право знати своїх батьків та користуватися батьківською турботою;

  4) право не розлучатися з батьками наперекір їх бажанням;

  5) право на возз'єднання з сім'єю, яка знаходиться в іншій державі;

  6) право залишати країну та повертатися ... Читати далі »

  19 квітня 2019 року на засіданні Басейнової ради Південного Бугу прийнято рішення рекомендувати Кабінету міністрів України розглянути 22 травня як дату святкування Дня Південного Бугу на офіційному рівні. Вже цього року День Південного Бугу святкуватиметься за новою датою – 22 травня. Основна мета свята - привернути увагу громадськості до першочергових завдань щодо захисту і забезпечення екологічно чистого стану Південного Бугу.

  Головна водна артерія Миколаївщини – річка Південний Буг надзвичайно красива річка із цікавою історією та фактами. Річка Південний Буг є третьою за величиною і довжиною в Україні та вважається єдиною річкою Європи, де збереглося порожисте природне русло або іншими словами – природні річкові пороги. Береги долини Південного Бугу біля порогів круті і кам’янисті. А все разом – пороги, кам’янисті заплави і круті гранітні береги – створюють враження гірських місцевостей серед рівнини, що надають Південному Бугу своєрідної краси. Основні пороги зосереджені на ділянці від Первомайська до села Олександрівка: Мигійські, Богданівські та інші пороги.

  Мигійські пороги – це вузький скелястий каньйон на річці Південний Буг. Саме через цю особливість вони популярні серед любителів екстремальних водних видів спорту – рафтингу, слалому. Каньйон є найбільшим у степовій Україні, поділяється на верхній поріг – «Млиновий» і нижній, що отримав назву «Інтеграл», або «Червоні ворота».

  Найперші згадки про Південний Буг пов’язані з ім’ям давньогрецького історика Геродота, який описав річку у V ст. до Р.Х.

  На берегах Бузького лиману були розташовані грецькі колонії, що мали міцні торговельні взаємини з людністю всього сточища. Наші пращури спускалися по Бугу до Чорного моря (Понта Евксінського), де вели торгівлю з містом-країною Ольвія, що в перекладі означає «Щаслива». Давні греки називали річку Гіпаніс або Іпаніс. Така назва зустрічається не тільки у творах Геродота, але й у Страбона, Діона, Христосома, Птоломея, Стефана Візантійського.

  «Річка Гіпаніс рухається зі Скіфії…», — писав Геродот. У прадавні часи територія сучасного Поділля була країною скіфів-орачів. «Вони тяжк ... Читати далі »

  18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. У цей день - День боротьби за права кримськотатарського народу - вшановуємо пам'ять жертв цього злочину.

Відео на facebook.com

  Часто, коли у батьків запитують, «як ви робите свою дитину щасливою?», вони відповідають, що годують, вдягають, навчають дитину, задовольняють його нагальні потреби. Іноді, стверджують, що обіймають, цілують, підтримують дитину, говорять як сильно вони її люблять. Як не дивно, цього не достатньо. Спільна діяльність – ось що є запорукою успіху. І містить вона усього три складових: повсякденні побутові справи (робота), створення чогось нового (творчість), і відпочинок. Але ж у цьому і полягає життя? Так, але у кожного з членів сім’ї свій час,ритм і спосіб. А от коли ми намагаємося хоч частину з цього робити разом – звичайні справи перетворюються з рутини в дійство, традицію, обряд. Дають нам рідкісну можливість тепло поспілкуватися та емоційно зблизитися. Ці прості зовнішні форми діяльності, ефективно діють на глибинному внутрішньому підсвідомому рівні формуючи повноцінну, гармонійну, щасливу особистість. Приведемо деякі приклади такої діяльності:

  Спільні прийоми їжі

  Це важлива складова сімейних буднів. Роль сумісної вечері чи сніданку, за дослідженнями вчених є важливим і необхідним пазлом для формування повноцінної особистості, позитивно впливає на здоров’я дитини, його подальшу упевненість, рішучість, розкутість в дружбі та кар’єрі. Часто доводиться чути про різні графіки членів сім’ї, велику завантаженість та фізичну неможливість їсти разом. Та головне, захотіти. Це можливо буде один раз на день, або один раз на тиждень, на вихідний. Та коли ви це започаткуєте, відразу помітите різницю. Та наголошую, тут теж повинні бути свої правила: 1. Не псувати настрій іншим; 2. Не навантажувати всі обов’язки на когось одного чи двох; 3. Не користуватися телефонами, не дивитися телевізор, не читати газету – у такий спосіб ви ставите бар’єр, відгороджуючись від інших і перебуваючи у власному світі.

  Сімейний відпочинок

  Тут важливі не лише виїзди на природу чи у місця громадського відпочинку, а й проведення спільного відпочинку на власному подвір’ї чи балконі. Ігри настільні та рухливі, надування мильних бульбашок, запускання повітряного змія, розгадування кросвордів, стрибання в класики. Для особливо завзятих домогосподарок, які постійно знаходять собі купу справ, потрібно виробити правило: неділя – це день для відпочинку, або п’ятниця і вівторок для пікніку. Але уся сім’я повинна сприяти цьому і ро ... Читати далі »

  День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

  Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

  Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

  Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

  Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

  Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 16 травня.

  У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

  Ми воліли б мати не гірший, ніж у ЄС рівень соціального захисту і охорони здоров’я; хотіли б, аби наша молодь могла вдосконалювати свою освіту в Європі, а громадяни України вирушали на відпочинок за кордон без принизливих черг за візами.

  З економічної точки зору європейський вибір підтверджує те, ... Читати далі »

  8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

  Історична довідка

  8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

  Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

  З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

  Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміг ... Читати далі »

  Ти відомий сьогодні кожному –

  Не ім’ям своїм, бідою.

  Тою вулицею порожньою

  Понад прип'ятською водою…

  Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!

  У якому ти жив сторіччі?

  Запеклись перестиглі ягоди,

  Наче кров на твоїм обличчі.

  Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалося у наше життя це лячне і моторошне слово – Чорнобиль. Важким колесом «прокотилася» Україною аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

  Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить.

  1971 р. Неподалік від Чорнобиля почали будівництво потужної атомної електростанції. 1983-го року стали до ладу чотири енергоблоки. Взялися за будівництво п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип’ять

  Чорнобильський вітер по душах мете,

  Чорнобильський пил на роки опадає.

  Годинник життя безупинно іде,

  Лиш пам’ять усе пам’ятає.

  То дзвонять дзвони не Хат ... Читати далі »

  Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, в полі. Радіємо спілкуванню з природою.

  Відбираючи впродовж сотень мільйонів років, немов чарівник-селекціонер, усе життєдайне, досконале і доцільне, природа стала колискою людства.

  Людина — це частина природи, і саме природі ми зобов'язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю.

  Земля — колиска людства. Яка ж вона — земля? Земля народжує прозорі струмки і потоки. Носить на собі океани, хмари і їх тіні. Розкривається жерлами вулканів. Пускає в небеса птахів, приймає в себе всі сніги й дощі, гладенькі і великі картоплини, маленькі зернятка, дає всьому життя.

  Виникнення життя на Землі — поки що таємниця для науки. Чому, наприклад, в обміні речовин живих організмів велику роль відіграв молібден — елемент, якого на нашій планеті практично немає? Зелені рослини постійно ведуть боротьбу за енергію і, за логікою речей, мали б поглинати сонячне проміння на тій частоті, на якій його найбільше до них доходить. Але ж ні! Рослини поводяться так, ніби зародилися й розвивалися на планеті іншої зірки. Чому?

  Зелена міфологія говорить, що жоден зі стародавніх народів нашої планети не мав себе за земного: родовід кожного нібито тягнеться або від «небесних богів», або від пращурів, переселених з інших світів у гігантських яйцях чи «літаючих апаратах».

  Спілкування з природою, навіть просто її сприймання дає нам радість. Чому? Мабуть тому, що природа — це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину.

  Травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов'я або вигин лебединої шиї, безодня нічного зоряного неба — все це несе в собі невичерпний заряд краси. І все це таке близьке і дороге людському серцю.

... Читати далі »